Цистит – це запалення слизової оболонки сечового міхура, яке спричиняє порушення сечовидільної функції, пов’язане здебільшого з розмноженням патогенної мікрофлори
. Проте бувають і неінфекційні форми цього захворювання (наприклад, через вплив хімічних речовин, алергії, токсинів тощо).
За рахунок анатомічних особливостей на цистит частіше хворіють жінки, оскільки сечовивідний канал у них ширший та коротший, ніж у чоловіків, тому бактерії вільно проникають у сечовий міхур. Ще однією передумовою більш частого виникнення циститу у жінок служить розташування уретри в безпосередній близькості від анального отвору. Через це сечовий міхур більше схильний до ймовірності інфікування кишковою паличкою. Захворювання нирок також є однією з передумов до появи циститу.
Поява циститу у жінок пов’язана з різними причинами, серед яких може бути:
– переохолодження,
– інфекції, знижений імунітет,
– побічна дія лікарських препаратів,
– алергічні реакції, що супроводжуються набряком слизових,
– хронічний стрес,
– неправильна гігієна статевих органів, використання агресивних миючих засобів, занадто вузька й тісна білизна, тривалі запори.
Передумовою до запальних процесів у сечовому міхурі може стати тривалий прийом антибіотиків, а також незбалансоване харчування.
У жінок викликати цистит може застій сечі, а також невилікувані гінекологічні захворювання. Іноді інфекція потрапляє в сечовий міхур через кров чи лімфу з інших органів, наприклад, при ангіні або грипі. Серед інших передумов циститу у жінок може бути вагітність. Також сприяти захворюванню може цукровий діабет, а також гормональний дисбаланс. До захворювання призводить і травма слизової оболонки сечового міхура.
Цистит у чоловіків може бути пов’язаний із захворюваннями передміхурової залози, в тому числі із запаленнями та пухлинами. Провокує цистит звуження уретри, а також поява каменів у нирках. Часто причиною захворювання стають інфекції, що передаються статевим шляхом, особливо при безладних і незахищених статевих зв’язках. Чоловічий цистит протікає важче, ніж жіночий. Він нерідко протікає спільно з уретритом. Слід пам’ятати, що захворювання має інфекційну природу, тому може передаватися статевим шляхом. Також цистит передається через предмети гігієни, якщо в іншої людини знижений імунітет.
Цистит проявляється набором симптомів, основними з них є болі внизу живота або в нижній частині спини, які нерідко посилюються при сечовипусканні. Саме сечовипускання відбувається з труднощами – сеча виділяється не в повному обсязі, у пацієнта присутнє стійке відчуття, що він не звільнив сечовий міхур. При цьому біль під час сечовипускання є ріжучим, решту часу він відрізняється “ниючим” характером.
Біль при циститі іноді віддає в область прямої кишки. Можуть з’явитися водянисті виділення з уретри. Відзначається зміна кольору сечі – вона може стати каламутною, у ній можна помітити частинки гною або кров. Запах у рідини може стати різким і неприємним. Частота сечовипускання при цьому може досягати 4-5 разів за годину. У пацієнта часто буває озноб і загальне погіршення самопочуття, може з’явитися лихоманка.
Захворювання може переходити в хронічну форму. Цистит у такій формі викликаний несвоєчасним або неправильним лікуванням. Для хронічної форми захворювання характерне його загострення 1-2 рази на рік. При цьому інфекція нерідко поширюється на нирки, викликаючи нефрит, а також на уретру, провокуючи уретрит, у жінок може виникати сальпінгіт. У вагітних цистит може стати причиною викидня або передчасних пологів, зниження маси тіла у плода.
Необхідно враховувати, що цистит не проходить самостійно. Щоб отримати комплексне лікування захворювання, важливо звернутися до лікаря. Слід пам’ятати, що цистит може протікати безсимптомно.
Хронічний цистит – це приховане запалення слизової оболонки сечового міхура. За статистичними даними, близько третини пацієнтів з запаленням сечового міхура, мають хронічне запалення.
Ускладнення циститу виникають через самостійне лікування, несвоєчасне звернення до спеціаліста або неправильно підібрані препарати. Серед можливих ускладнень циститу виділяють: зниження чутливості сечового міхура, як наслідок утруднене сечовипускання, нетримання сечі; пієлонефрит; абсцес нирок, ниркову недостатність.
Діагностується цистит по скаргах і симптомах, з якими приходять пацієнти до лікаря. Додатково призначається: загальний аналіз крові, аналіз сечі; ультразвукове дослідження сечового міхура; бактеріологічний посів сечі; інколи цистоскопія; дослідження мікрофлори піхви; огляд на гінекологічному кріслі; в окремих випадках біопсія з дослідженням біоптату.
Гінекологічний огляд необхідний для того, щоб виявити положення вивідної протоки уретри відносно піхви. А також, щоб виключити цистит, який виникає на фоні гінекологічних хвороб.
Медикаментозне лікування направлене на зменшення запалення в сечовому міхурі та покращення загального самопочуття. До нього відносять:
– Антибіотикотерапію
– Спазмолітики
– Седативні ліки
– Сечогінні препарати
Щоб гострий процес не перейшов у хронічний, лікування триває близько трьох тижнів. Додатково призначають фізіотерапію під контролем лікаря.
Також лікарі надають наступні рекомендації:
– Дотримуватись постільного режиму
– Пити багато води
– Важливо відмовитися від алкоголю, солоних, гострих, консервованих продуктів
– Виключити переохолодження
– Призначають загальнозміцнювальні засоби
– Використовувати різні трав’яні збори
– Вживати вітамінні комплекси
– Засоби для поліпшення роботи імунітету
Щодо хірургічного лікування, його призначають, якщо медикаменти не дають потрібного ефекту.
Профілактика циститу
Профілактичні заходи щодо запобігання циститу включають:
Дбайте про своє здоров’я та консультуйтесь з лікарем при перших симптомах циститу!
Інформацію для вас підготувала лікар-терапевт нашого медичного центру Наталія Гнатюк.