Ми не задумуємось над певними проблемами в нашому суспільстві, поки особисто з ними не стикнемося, поки не натрапимо на бар’єр на нашому шляху. Чи усвідомлюємо ми, з якими труднощами стикаються батьки маленьких дітей, опікуни, маломобільні групи населення, люди з інвалідністю? Наскільки складно подолати сходи без сторонньої допомоги, зайти до магазину, де немає пандуса, або у транспорт без спеціального пониження? Це приклад першого бар’єру – фізичного.
А їх є шість.
🔸 Суспільний і громадянський, який передбачає створення рівних умов для всіх у громадському житті.
🔸 Економічний.
🔸 Освітній.
🔸 Цифровий.

🔸 Інформаційний.

Наша держава поставила собі амбітну мету – безбар’єрність. Була сформована Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. Але зміни в державі починаються з кожного з нас і першим кроком є усвідомлення цього як проблеми і освіта населення. «Довідник безбар’єрності», з яким ви можете ознайомитися за посиланням https://bf.in.ua/. Це гід з коректного спілкування, який створений за ініціативи першої леді України Олени Зеленської у співпраці з громадськими організаціями, правозахисниками, психологами, батьками.

Ми маємо прагнути до спілкування, в якому відсутні стереотипи, дискримінація та упереджене ставлення. 📄Для прикладу, відкривши «Довідник безбар’єрності» в розділі «Словник», ви побачите, що правильно казати «дитина-сирота», а не «сирітка». Що коректно буде сказати «людина з інвалідністю», а не «інвалід». «Людина без домівки» або «бездомна особа», а не «бомж» чи «безхатько». «Людина з порушенням зору», а не образливе «сліпий». Адже всі ми знаємо особисто, як іноді може ранити слово.

Що ще ми можемо зробити для створення безбар’єрного простору в Україні?
1. Доступ до інформації: користуйтеся – айдентикою, створеною в рамках ініціативи першої леді «Без бар’єрів» – https://barrierfree.crevv.com/ Це зручне керівництво з використання дизайн-системи безбар’єрності.

2. Заохочуйте та ініціюйте в своїй громаді будівельну безбар’єрність: мова йде про пандуси, пологі спуски, наявність ліфта, спеціального пониження в транспортах тощо.
3. Навчайте молоде покоління. Діти, які зростають із розумінням, що всі люди різні, але мають рівні можливості, надалі так само із розумінням та прийняттям ставляться до інших. А це зменшує ризики дискримінації та негативного ставлення до людей, які відрізняються за якимись ознаками, вже у дорослому житті.
Інформацію для вас підготувала сімений лікар нашого центру Кацімон Ганна Сергіївна.